Національний Технічний Університет України (Київський Політехнічний Інститут( Факультет соціології і права Розрахункова робота з курсу (Математичні методи соціологічних досліджень ( на тему: (Портрет жителя великого міста в дзеркалі соціології( Київ 2009 Актуальність дослідження На сьогодні більша частина населення України проживає в містах. Водночас помітні й певні специфічні риси «української урбанізації». Головна з них — зростання міст і поширення міського способу життя на всі форми життєдіяльності. Якщо, наприклад, перед початком Другої світової війни питома вага міського населення України складала лише 34%, то у післявоєнний час вона почала помітно збільшуватися, досягнувши у 1992 р. 68%. Загалом кількість міського населення з 1960 по 1997 рік зросла у 1,7 рази. Але це відбувалося переважно за рахунок скорочення сільського населення, занепаду села. На сучасному етапі в Україні почали розвиватися і дезурбанізаційні процеси, найпомітнішими з яких є: — зниження ролі міста як центру концентрації передових виробничих технологій, виробничих науково-дослідних установ, високопродуктивних підприємств; — декваліфікація кадрового потенціалу, втрата досвіду висококваліфікованої праці; — руйнування міських особливостей зайнятості населення, деформація міського способу життя; — скорочення кількості міського населення (депопуляційні процеси), зворотна міграція у сільську місцевість, скорочення міських територій за рахунок адміністративно-територіальних реорганізацій. Специфічні особливості розвитку міст, різноманітні процеси в міському середовищі покликали до життя відповідні урбаністичні теорії. Урбаністична екологія. Кияни живуть краще, ніж жителі інших міст і сіл країни. Це так, і вони самі це усвідомлюють і визнають. Але це не означає, що вони живуть добре, а означає, на жаль, лише те, що інші живуть ще гірше, ніж кияни. За нормами Хабітус, базовими для визначення якості життя є показники досить скромні: доступ до чистої питної води, достатнього харчування, житла, освіти, медичного обслуговування, безпеки довкілля. І по всьому.  Разом з тим демографічні процеси нерозривно пов’язані з процесами соціальними. За даними Щоденної Інтернет газети «Утро.ua» Найбільш актуальними проблемами столиці кияни вважають зростання цін, інфляцію і низьку якість послуг ЖКГ, а найменше важливими – якість міських доріг, проблеми освіти і роботу підприємств. Примітно, що дуже мало киян вибирали позицію "важко відповісти" із списку запропонованих відповідей на питання. Тобто все більшій кількості людей ситуація в місті небайдужа. Цікаво і те, що на питання, яким політикам кияни довіряють, називалися прізвища Тимошенко, Кличка, Черновецкого, Омельченка, а недовір'я викликали ті ж фігури, окрім Кличка. Нинішня загальна ситуація в місті в цілому негативно сприймається жителями столиці. А у визначенні перспектив зміни ситуації в кращу сторону більшість киян досить стримана. 59% опитаних вважають, що вона не зміниться або погіршає, і лише 18 настроєні більш-менш оптимістично. Не можуть назвати добрим своє матеріальне положення 99% киян. 66% жителів вважають, що воно є середнім, 31% живуть за межею бідності, 2% не визначилися і лише 1% зараховують себе до багатіїв. Приблизно кожен третій називає фінансову стабільність своїх сімей поганою і кожен сьомий – хорошою. Цілком очікуваними виявилися і думки, що стосуються різних аспектів діяльності міської влади. Перш за все – оцінка роботи Київради. Їй довіряють 11% киян і 48% – незадоволені. Особисто до Леоніда Черновецького негативне відношення висловлюють 46%. А ось характеристика найбільш актуальних проблем міста свідчить про те, що більшість киян стурбована насущними: зростанням цін (54%), високими тарифами (43%), низькими зарплатами і пенсіями (33%), нестачею і дорожнечею житла (24%), а також загальним низьким рівнем життя (22%). На цьому фоні від 2 до 7% набрали питання соціального забезпечення, політична нестабільність, зростання злочинності. Як не дивно, питання якості міських доріг хвилює тільки 2%...